Всеукраїнська гаряча лінія з питань,
пов'язаних із захворюванням на туберкульоз


  • Александр Шаталов - телеведущий, писатель, журналист, литературный критик, издатель
  • Михаил Перельман - главный фтизиатр Министерства здравоохранения и социального развития, директор НИИ фтизиопульмонологии им. И. М. Сеченова
  • Ольга Шелест - теле- и радиоведущая
  • Тутта Ларсен - телеведущая
  • Веро4ка Полозкова - поэтесса, журналист
  • Евгений Святский - художник, российская арт-группа AES+F
  • Влад Лисовец - стилист, телеведущий
  • Валерий Золотухин - советский и российский актёр театра и кино, Народный артист России
  • Макс Черницов - дизайнер одежды
  • Арчи - телеведущий, участник группы «Ночной десант»
  • Липа - журналист, телеведущая
  • Яна Рудковская - российский музыкальный продюсер
  • Алексей Гоман - российский певец и автор песен, победитель конкурса «Народный артист» на телеканале «Россия»
  • Владислав Ерохин - директор ЦНИИ туберкулеза РАМН, член-корреспондент РАМН
  • Михаил Зельман - ресторатор
  • Тина Канделаки - телеведущая
  • Антон Комолов - теле-, радиоведущий
  • Виктория Лопырёва - телеведущая, «Мисс России- 2003»
  • Александр Панайотов - певец, финалист телепроекта «Народный артист», призёр международных конкурсов эстрадных исполнителей
  • Владимир Васильев - российский советский артист балета, хореограф, педагог, Народный артист СССР (1973)
  • Елена Супрун - художник-модельер
  • Екатерина Стриженова - актриса театра и кино, телеведущая
  • Алексей Чумаков - российский певец и музыкант, финалист конкурса «Народный артист» на телеканале «Россия»
  • Юлия Ковальчук - российская певица
  • Андрей Бартенев - художник
  • Мария Киселёва - трехкратная олимпийская чемпионка, телеведущая, заместитель Председателя Комиссии, по формированию здорового образа жизни, спорту и туризму Общественной Палаты РФ
  • Влад Топалов - российский певец
  • Леонид Рошаль - «Детский доктор мира», профессор, директор НИИ неотложной детской хирургии и травматологии
  • Ксения Новикова - российская певица
  • Анастасия Калманович и Фёдор Фомин - актриса, продюсер, телеведущая / DJ
  • Вера Брежнева - певица, телеведущая
  • Лена Катина - российская певица, солистка поп-группы t.A.T.u
  • Елена Малышева - ведущая программы «Здоровье» на 1 канале ТВ, доктор медицинских наук, профессор
  • Дмитрий Оленин - радиоведущий, «Русское Радио»
  • Марк Андерсон - радиоведущий, радио «Монте-Карло»
  • Эдуард Лимонов - писатель, политик
тел.: 0-800-50-30-80
ICQ: 644-985-020
Skype: hotline.tb
На головну

По русски


ПОШУК:
шукати як шукатияк шукати


Туберкульоз

Лікувальне харчування при туберкульозі

Позалегеневий туберкульоз

Туберкульоз та ВІЛ

Хіміорезистентний туберкульоз


Проблеми з АРТ?

Телефону доверия по проблемам ВИЧ/СПИД 10 лет!


Головна -> Туберкульоз -> Діагностика туберкульозу

Туберкульоз


07.12.2011

Діагностика туберкульозу


Основні методи діагностики туберкульозу. Два основні  методи мікробіологічної діагностики туберкульозу. Значення мікробіологічного методу дослідження. Чому пацієнтам із кашлем тривалістю більше 3-х тижнів пропонують здати мокротиння для дослідження. Правила збору мокротиння для мікроскопічного дослідження. Які є ще методи діагностики туберкульозу.  Якою є роль періодичних масових флюорографічних обстежень населення у виявленні нових випадків туберкульозу. Чому масові флюорографічні огляди населення не рекомендується проводити. Туберкулінодіагностика - внутрішньошкірна проба Манту. Історія туберкулінодіагностики. Що таке туберкулін. Для чого потрібна проба Манту. Як оцінюються результати проби Манту.  Що таке реакція Манту. Як доглядати за «ґудзичком». Коли не ставлять пробу Манту. Проба Манту й щеплення.



Основні методи діагностики туберкульозу:

  • мікробіологічна діагностика
  • рентгенологічна діагностика
  • туберкулінодіагностика

Існують два основні  методи мікробіологічної діагностики туберкульозу:

  • Мікроскопія мазка мокротиння;
  • Бактеріологічне дослідження мокротиння.

Значення мікробіологічного методу дослідження:

  • Найефективніший для ранньої діагностики туберкульозу;
  • Найефективніший для підтвердження діагнозу туберкульозу;
  • Дозволяє спостерігати за клінічним розвитком та ефективністю лікування
  • Дозволяє оцінити степінь бациловиділення пацієнта.
  • Визначення заразності.

Чому пацієнтам із кашлем тривалістю більше 3-х тижнів пропонують здати мокротиння для дослідження:

  • Кашель тривалістю більше 3-х тижнів може бути ознакою туберкульозу
  • Дозволяє виявити найбільш небезпечні форми туберкульозу. Чим більше мікобактерій у мокротинні, тим більш заразним є хворий, і тим більшу небезпеку становить для оточуючих.
  • Мікроскопія мазка мокротиння є безпечним для пацієнта, простим і доступним методом виявлення туберкульозу

Правила збору мокротиння для мікроскопічного дослідження:

 

Мокротиння потрібно збирати в медичній установі в спеціально обладнаній кімнаті.

  • У домашніх умовах мокротиння потрібно збирати на відкритому повітрі, у відсутності інших людей.
  • Зібраний зразок мокротиння потрібно якомога швидше доставити до медичної установи.

Треба:

  • Перед здаванням мокротиння прополоскати рот водою, для видалення часток їжі  й мікрофлори, що забруднює ротову порожнину (виняток становить ранкове збирання мокротиння вдома, перед яким потрібно почистити зуби)
  • Зробити два глибокі вдихи, затримуючи подих на кілька секунд після кожного вдиху й повільно видихаючи. Потім вдихнути третій раз і із силою видихнути повітря. Ще раз вдихнути й добре відкашлятися
  • Піднести контейнер якнайближче до рота й обережно сплюнути в нього мокротиння після відкашлювання
  • Щільно закрити контейнер кришкою
  • Вимити руки з милом

Які є ще методи діагностики туберкульозу?

 

Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки є одним із методів діагностики туберкульозу. Найчастіше застосовується рентгенографія органів грудної клітки, що:

  • допомагає діагностувати захворювання, оскільки близько 80-85% хворих страждають на туберкульоз легенів;
  • у більшості випадків виявляє патологію у хворих на туберкульоз легенів.
  • визначає її локалізацію й поширеність, але без урахування результатів інших досліджень не може слугувати надійним методом діагностики, тому що зміни, подібні до туберкульозної патології, можуть бути обумовлені також іншими захворюваннями органів дихання. У наші дні перебіг і картина багатьох хвороб, у т.ч. і туберкульозу, змінилася й уже не існує рентгенологічної картини, абсолютно типової для ТБ;

Хоча зміни в легенях, виявлені при рентген-обстеженні, можуть викликати в лікаря підозру на туберкульоз, важливо пам'ятати, що результат рентгенографії грудної клітки сам по собі не є підтвердженням діагнозу . Він обов'язково повинен бути підтверджений мікроскопією мазка й бактеріологічним дослідженням мокротиння.

  • для уточнення характеру процесу, його структури, наявності порожнини розпаду застосовуються додаткові рентгенологічні методи: томографія, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія.

Якою є роль періодичних масових флюорографічних обстежень населення у виявленні нових випадків туберкульозу?

 

Більша частина випадків туберкульозу з рясним бактеріовиділенням розвивається за коротший термін, ніж є практично можливими інтервали між повторними флюорографічними обстеженнями. Крім того, в 90% хворих незабаром після початку захворювання з'являються симптоми: кашель, лихоманка, зниження маси тіла, кашель із мокротинням. Саме тому в більшості хворих туберкульоз розпізнається не під час масових флюорографічних обстежень, а раніше при звертанні до дільничного терапевта й обстеженні мокротиння.

 

Чому масові флюорографічні огляди населення не рекомендується проводити:

 

при найкращій організації оглядів

  • цей метод дозволяє виявляти лише незначну частину нових випадків туберкульозу
  • неможливість обстежити все населення.
  • у тому числі не потрапляють ті, кого найбільше необхідно обстежити - безробітні, споживачі алкоголю й наркотиків, бездомні тощо
  • незважаючи на широке застосування флюорографічного методу в минулому, 30-40% всіх випадків туберкульозу виявлялося у випадку звернення хворого
  • практично не впливає на частоту реєстрації «заразних» форм туберкульоз, тому що вони виникають настільки швидко, що встигають розвинутися під час інтервалів між флюорографічними обстеженнями
  • висока вартість методу, він вимагає багато дорогої апаратури, матеріалів, кваліфікованого технічного й медичного персоналу для постійного обслуговування
  • вимагає особливих умов для його встановлення й експлуатування. Рентген-обладнання й транспорт для його перевезення нерідко ламаються й не працюють місяцями
  • ненешкідливий для здоров'я пацієнтів

Туберкулінодіагностика - внутрішньошкірна проба Манту

 

Проба Манту (туберкулінова проба, туберкулінодіагностика) - метод дослідження реакції організму на введення спеціального препарату - туберкуліну.

    

Історія туберкулінодіагностики 

 

Пробі Манту більше 100 років. Туберкулін був винайдений у 1880 році німецьким лікарем Робертом Кохом, який відкрив мікобактерію туберкульозу, названу на його честь. Спочатку туберкулін наносили на спеціально ушкоджену для цього шкіру. В 1907 р. австрійський лікар К.Пірке запропонував свій спосіб наносити на шкіру подряпину спеціальною сталевою перинкою (скарифікатором) і капати на неї діагностичну речовину - туберкулін. А трохи пізніше французький лікар Манту запропонував внутрішньошкірне введення туберкуліну, на яке перейшли з 1909 року, а в СРСР із 1975 р.

 

Що таке туберкулін?

 

Туберкулін - це суміш із органічних речовин, отриманих з туберкульозних мікобактерій.

 

Для чого потрібна проба Манту? 

 

Проба Манту потрібна для:

  • Виявлення первинно-інфікованих, тобто тих, у кого вперше виявлений факт зараження туберкульозною паличкою Коха;
  • Діагностики туберкульозу в осіб, які інфіковані паличкою Коха, але не мають симптомів захворювання, підтвердження діагнозу туберкульозу;
  • Відбори дітей для ревакцинації проти туберкульозу;
  • Діагностики туберкульозу в людей, що живуть із ВІЛ/СНІДом 

Як оцінюються результати проби Манту?

 

Після введення туберкуліну, на 2-3 день утворюється специфічне ущільнення шкіри - так звана «папула» (інфільтрат, ущільнення). На вигляд це округла ділянка шкіри, що трохи піднімається над шкірою. При легкому натисканні на неї прозорою лінійкою (або якщо натиснути й відпустити пальцем) вона повинна злегка побіліти. На відміну від простого почервоніння, на дотик (хоча це не завжди можна вловити пальцем), папула відрізняється від навколишньої шкіри своєю консистенцією - вона щільніша. Розмір папули вимірюють при достатньому освітленні прозорою (для того, щоб було видно максимальний діаметр інфільтрату) лінійкою через 72 години  після введення туберкуліну. Виміряється тільки розмір ущільнення в міліметрах. Почервоніння навколо ущільнення не є ознакою імунітету до туберкульозу або інфікованості, однак воно реєструється, коли немає папули. Всі особи з позитивною реакцією Манту повинні бути обстежені на туберкульоз іншими методами, незалежно від того, була їм проведена вакцинація БЦЖ чи ні.

 

Що таке реакція Манту?   

 

Реакція організму на туберкулін є однією з різновидів алергійних реакцій. У місці введення препарату в шкіру виникає запалення, викликане тим, що фрагменти мікобактерій (містяться в туберкуліні) притягають до себе лімфоцити (захисні клітини) із кровоносних судин шкіри. Але в реакцію вступають не всі лімфоцити, а тільки ті, що вже знайомі з бацилами туберкульозу.

 

Як доглядати за «ґудзичком»?

 

До моменту оцінки результатів не треба мазати місце введення проби зеленкою, перекисом. Не потрібно заклеювати ранку лейкопластиром - під ним шкіра упріває. Не допускайте того, щоб дитина розчісувала «ґудзичок». Пам'ятайте, що неправильний догляд за місцем введення туберкуліну може вплинути на результат проби!!!

 

Коли не ставлять пробу Манту?

  • Шкірні захворювання;
  • Гострі й хронічні інфекційні й соматичні захворювання в стадії загострення (проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення всіх клінічних симптомів або відразу після скасування карантину);
  • Алергійні стани протягом місяця після будь-якого щеплення;
  • Епілепсія;

Проба Манту й щеплення:

 

Введення проби Манту не проводиться  в один день із щепленнями, тому що збільшується ризик фальшивопозитивних реакцій. Щеплення можуть проводитися без обмежень відразу після оцінки результатів проби.

 

Якщо щеплення проводяться до введення проби, то з метою уникнення взаємовпливу інтервал введенням інактивованих (убитих) вакцин, таких як проти грипу, дифтерії й правця тощо, і постановкою реакції Манту повинен складати не менше 4 тижнів. Це однаково стосується також введення сироваток і імуноглобулінів. У випадку проведення щеплень живими вакцинами (кір, паротит, краснуха.) цей інтервал бажано збільшити до 6 тижнів.


версія для друку

© helpme.com.ua, 2005-2013. Всі права захищені.