Фахівцями зафіксовано зростання кількості випадків ВІЛ-інфекції, стійкої до антиретровірусної терапії.
За оцінками експертів, відсоток випадків, які важко піддаються лікуванню, виріс за останні десять років у п'ять разів. Близько десяти років тому стійких до противірусних препаратів штамів вірусу було небагато і вони зустрічалися більш-менш рідко, в 1-5 відсотків людей з ВІЛ. Зараз же, як повідомляє Associated Press, пацієнтів, яким не допомагають ліки, від 5% до 30%. І що може здатися дивним на перший погляд - найбільше таких випадків в Африці, де препарати з'явилися набагато пізніше, ніж у розвинених країнах. Віруси (в тому числі ВІЛ) і бактерії набувають стійкості до ліків завдяки дії природного відбору. Препарат вбиває більшу частину збудників хвороби, але залишає в живих мутантів, які завдяки відмінностям в генах відрізняються підвищеною стійкістю. І так, з часом, залишаються тільки ті, хто може протистояти антибіотикам або противірусним препаратам. Необхідно відзначити, що віруси, на відміну від бактерій, не можуть розмножуватися самі по собі; для відтворення їм треба проникнути в клітину. Антибіотики - препарати, що вбивають бактеріальні клітини - проти вірусів неефективні. Всі ліки для боротьби з вірусними інфекціями в тій чи іншій формі заважають захопленню вірусом клітини. Деякі (наприклад, таміфлю або арбідол) блокують ті білки, за допомогою яких вірус проникає в клітину, а деякі (наприклад, AZT, перший противірусний препарат для боротьби з ВІЛ) втручаються в сам процес розмноження вірусу вже після проникнення в клітину. Але якщо "супербактеріі" виникають через перестраховку лікарів, а іноді й просто самолікування антибіотиками в регіонах, де ліки загальнодоступні, то що спровокувало розвиток "супервірусів" в Африці, де ліків як раз не вистачало? Експерти, що були опитані Associated Press під час піврічного дослідження випадків стійкості інфекцій до ліків, вважають, що причиною цього є саме брак препаратів, що спровокував неправильне їх використання. Багато пацієнтів не змогли пройти повний курс лікування, а скорочений лише відбракував стійкі до антиретровірусної терапії штами ВІЛ. Відповідно до публікації в журналі AIDS, вже зараз у деяких вразливих групах, які мають ВІЛ, до 80% припадає саме на стійкі штами. З часом, поєднання відсутністі доступу до терапії з швидким розповсюдженням ВІЛ-інфекції може призвести до того, що таких випадків стане багато не тільки в окремих групах. Тоді як раніше такі випадки взагалі не виходили за межі африканського континенту. Якщо зараз на боротьбу з ВІЛ, за оцінками ООН, потрібно 25 міл`ярдів доларів в 2010 році, і поки вдається набрати лише половину цієї суми, то стійкі до ліків штами можуть вимагати вже 44 міл`ярди доларів понад спочатку озвучену суму. І хоча, навіть з лікуванням, ВІЛ поки що, неминуче призводить до розвитку СНІДу, а СНІД закінчується смертельним результатом, різниця - "з лікуванням" і "без лікування" - становить до десяти років життя.