Дослідники з штату Нью-Джерсі успішно випробували на тваринах нову техніку боротьби з ВІЛ-інфекцією. Звіт про ці експерименти тільки що опублікував Journal of Virology.
Давно відомо, що вірус людського імунодефіциту відрізняється особливою підступністю. Зокрема, він легко мутує і тому постійно породжує все нові і нові різновиди, що мешкають в різних регіонах. Вірусологам навіть важко у визначенні їх числа, яке, як мінімум, вважається на сотні. Ця обставина сильно затрудняє створення вакцин, здатних надійно захистити людину від ВІЛ-інфекції. Останніми роками було розроблено немало таких препаратів, проте вони погано проявили себе в клінічних випробуваннях. Як правило, такі вакцини створюють імунітет лише до окремих варіантів вірусу імунодефіциту, який до того ж виявляється не дуже сильним і тримається недовго. Професора Рутгерсовського університету подружжя Гейл і Еді Арнольд (Gail Arnold, Eddy Arnold) разом з колегами із США і Австрії розробили метод конструювання вакцин проти СНІДу, який, здається, дозволяє сильно розширити спектр їх дії. Вони скористалися тією обставиною, що захисна оболонка вірусу імунодефіциту побудована за участю складного білка gp41, який вірус використовує для проникнення в клітини, що атакуються ним. Деякі ділянки цього глікопротеїну майже не схильні до мутацій. Вчені виділили один з таких фрагментів і помістили його на поверхню оболонки порівняно нешкідливого риновірусу, що викликає у людини легку простуду. Коли перероблений риновірус вводили піддослідним тваринам, в їх організмі вироблялися антитіла, здатні розпізнати безліч форм вірусу імунодефіциту. У інтерв'ю Російській службі "Голосу Америки" Еді Арнольд розповів, що терапевтична дія гібридного риновірусу в основному перевірялася на морських свинках. Правда, в своїй нинішній формі така вакцинація викликає лише помірну імунну відповідь, але її, можливо, вдасться поліпшити в ході подальшого вдосконалення препарату. Проте головний результат полягає в демонстрації самої можливості стимулювання захисної реакції проти відразу багатьох версій вірусу імунодефіциту. Професор Арнольд також підкреслив, що навантажений фрагментами білка gp41 риновірус знижує здатність збудника СНІДУ зв'язуватися з клітинами імунної системи і тим самим відображає його агресію в початковій фазі. Ця обставина дуже важлива. Вірус імунодефіциту здатний тихо таїтися в лімфоцитах Т-хелперах і ще деяких клітинах протягом багатьох років і при цьому зберігати здібність до активних дій. Тому боротьбу з ним слід починати якомога раніше, в ідеалі - задовго до того, як вірус почне проникати всередину імунних клітин. Нова вакцина якраз і розробляється як засіб, що створює цю першу лінію захисту від ВІЛ-інфекції.