Роль родини в профілактиці ВІЛ

Чому родина? Родина має величезний вплив на людину. Цей вплив триває все життя. Навіть своєю відсутністю вона впливає на тих, хто вже не живе в родині або ніколи не знав своїх рідних. Половина з ВІЛ-позитивних інфіковані замолоду або в ранній молодості (15-24 років). Робота з родинами дозволяє підтримати здоровішу поведінку й взаємини, і попередити ризик до того, як він стане можливим. Традиційно профілактика ВІЛ відбувається не в родинах, а індивідуально. У той же час родини виявляють як позитивний, так і негативний вплив на сексуальну поведінку або вживання наркотиків, що може вплинути на ризик зараження ВІЛ. Родини багато в чому визначають сексуальну поведінку підлітків, вони впливають на чоловіків і жінок, які відкривають свою гомосексуальну орієнтацію навколишнім, і впливають на споживачів ін'єкційних наркотиків, що знаходять чи втрачають зв'язки з родиною на протязі багатьох років. У даному контексті під родиною можна розуміти людей, з якими ви ростете - мати, батько, тітки, дядьки, двоюрідні брати й сестри, бабусі й дідуся, зведені батьки. Багато родин тісно пов'язані з місцевим співтовариством, яке виявляє на них вплив. Ми не будемо говорити про родини, які люди вибирають собі самі, такі як системи соціальної підтримки. Як родина впливає на небезпечну поведінку? Родини можуть убезпечити себе й своїх дітей від небезпечної сексуальної поведінки й уживання наркотиків. Згуртованість і спілкування дітей і батьків - ключ до безпечної поведінки. Більше того, підлітки скоріше будуть робити ризиковані вчинки, якщо вони не почувають, що можуть, відкрито говорити з дорослими. Більш пізній початок статевого життя, використання контрацепції, менша кількість небажаних вагітностей властиві тим підліткам, які почувають підтримку й турботу з боку батьків. Два ключові аспекти впливають на підлітків - це віра в те, що батьки знають, з ким вони проводять вільний час і знають те, де перебувають діти поза школою або домом. У релігійних родинах надається велике значення одруженню й народженню дітей. У такій родині підлітку-гею буде непросто розповісти своїм батькам про свою сексуальну орієнтацію. Молоді люди часто відчувають страх, що родина буде соромитися сина-гея, вони можуть боятися розчарувати батьків, якщо вони не одружаться й не заведуть дітей. Цей засвоєний у родині сором і низька самооцінка сприяють небезпечній поведінці. Якщо в родині, де росте дитина нормою є постійно напружена атмосфера, алкоголізм і насильство, то при дорослішанні дитина може повторювати таку поведінку. Багато з людей з алкогольною й наркотичною залежністю виховувалися в родинах, де дорослі зловживали психоактивними речовинами, і часто відбувалося домашнє насильство. Іноді саме члени родини першими пропонують дітям спробувати маріхуану, алкоголь або першу ін'єкцію наркотиків. Фізичне й сексуальне насильство над дітьми й зневага батьківськими обов'язками часто ведуть до небезпечної сексуальної поведінки, споживання наркотиків у підлітковому віці й молодості. Дослідження, що проводилося на людях, що проходили метадонову програму, показало, що 36% пережили сексуальне насильство в дитинстві: 60% фізичне насильство, 57% емоційне насильство, 66% страждали від зневаги й 25% від усіх чотирьох факторів. Люди, що пережили насильство, частіше займаються небезпечним сексом, у них більше сексуальних партнерів, люди, яких не любили у дитинстві, частіше стають ВІЛ-позитивними. Що піддає родини ризику? Проблемні родини нерідко породжують проблемних дітей. Стрес, бідність, насильство, психологічні травми ведуть до розрізненості, замкнутості, низького рівня терпимості. Результат - діти частіше випробовують насильство, зневагу, вони частіше починають уживати наркотики й займатися ризикованим сексом. Райони з високим рівнем безробіття, уживання психоактивних засобів, насильства мають негативний вплив на поведінку підлітків. Робота й почуття втоми від роботи може мати величезний вплив на сімейне життя. На будь-якому соціальному рівні стреси негативно впливають на спілкування усередині родини. Коли в батьків тривалий трудовий день, коли вони згоряють на роботі, у них бракує часу і на себе, і на родину. Що можна зробити? Родинам треба починати підвищувати кількість спілкування й будувати міцні сімейні зв'язки якомога раніше. У багатьох програмах по попередженню ВІЛ розуміють, що родини відіграють важливу роль у профілактиці, але лише невелику кількість пропонують реальні дії, спрямовані на родини. Програми профілактики повинні підтримувати не тільки людей, у яких уже є ризик, але й членів родини, щоб попередити появу цього ризику. Для створення відкритого спілкування й згуртованості родин, особлива увага повинна приділятися допомоги молодим геям і лесбіянкам, що відкрито говорять про свою сексуальність, особливо в родинах, де на перше місце ставиться шлюб і народження дітей. Закон звичайно забороняє геям і лесбіянкам вступати шлюб, що може втримувати їх від народження дітей, також часто їм забороняється всиновлення. Такі громадські організації, як церкви й школи, повинні працювати в профілактичних програмах, навчаючи свої співтовариства толерантності і прийняття людей з різною сексуальною орієнтацією. Часто райони з високим рівнем споживання психоактивних речовин, злочинів і бідності мають високий рівень поширення ВІЛ і низький рівень сімейної й суспільної підтримки. Як би не було, негативний вплив вулиць може бути переборено за допомогою міцної родини. Потрібні програми по зміцненню родин, центри для батьків і телефони довіри. Громадські організації й центри дозвілля для дітей також необхідні батькам, щоб вони були спокійні за своїх дітей, коли ті перебувають не вдома.