Національна лінія телефону довіри по проблемі ВІЛ/СНІД






Антиретровірусна терапія
16.03.2009

Посилення терапії проти ВІЛ не позбавляє організм від прихованого вірусу


Ефективна комбінація антиретровірусних препаратів може зменшити рівень ВІЛ в крові до такої міри, що він не визначатиметься стандартними тестами. Проте таке лікування не може повністю позбавити організм від вірусу. Під час шістнадцятої Конференції з ретровірусів і опортуністичних інфекцій, що відбулася у минулому місяці в Монреалі, пройшло обговорення про те, яку роль в лікуванні грають приховані «резервуари» ВІЛ в організмі, повідомляє Hivandhepatitis.com.



До цих пір точно невідомо, чи продовжується розмноження ВІЛ на низькому рівні під час прийому терапії, або ж просто, коли людина припиняє прийом терапії, вірус виходить з клітин, які служать стабільними резервуарами. Якщо розмноження ВІЛ продовжується, то якщо додати додаткові препарати в терапію, які атакуватимуть ВІЛ на інших стадіях життєвого циклу, то це може повністю знищити ВІЛ в організмі. Під час конференції було представлено два дослідження, які показали, що якщо додати до терапії новий інгібітор інтегрази ралтегравір (Ісентресс), то це може зменшити рівень ВІЛ в організмі ще більше, але не позбавить від нього.

 

 

  У першому дослідженні учені проаналізували рівень провірусної ДНК до і після посилення терапії за допомогою ралтегравіра. «Провірус» - це генетичний матеріал вірусу, який інтегрується в хромосоми людської клітини, ця ДНК стає основою для виробництва нових вірусних часток. Дослідження було проведене серед 65 людей з ВІЛ, в яких вірусне навантаження було менше 50 копій/мл як мінімум протягом року. З них  21 пацієнт продовжили приймати свій стандартний режим терапії, а 44 підсилили терапію за допомогою ралтегравіра. Загальний рівень провірусної ДНК не змінився в результаті посилення терапії, що говорить про те, що ймовірно, більшість вірусних часток при прийомі терапії не є динамічними.

 

  У другому дослідженні учені вивчали розмноження ВІЛ в організмі 10 людей, які в середньому приймали антиретровірусну терапію протягом 9 років. У всіх них вірусне навантаження було менше 50 копій/мл як мінімум один рік. Всі учасники дослідження приймали додаткові 400 міліграм ралтегравіра протягом 30 днів. Учені вимірювали рівень РНК ВІЛ до, в час і після прийому препарату з допомога надчутливого тесту, здатного визначити навіть одну копію вірусу. Дослідження не показало, що вірусне навантаження може змінитися в результаті посилення терапії.

 

  Учені також прийшли до висновку, що «залишки» ВІЛ в організмі при прийомі терапії не є наслідком розмноження вірусу. На їх думку, нові підходи до терапії не зможуть позбавити організм від вірусу, оскільки вони не впливають на резервуари ВІЛ. Під час пленарної дискусії з даної проблеми учені говорили про те, що існують стабільні резервуари вірусу, і саме з них поступають нові вірусні частки в час прийому препаратів. Говорилося про те, що антиретровірусна терапія на даний момент «досягла своєї межі». Іншими словами, у людини з ВІЛ, яка дотримується режиму лікування, повністю припиняється будь-яке розмноження вірусу в організмі.

 

  Відомо, що резервуарами для ВІЛ служать латентні або «сплячі» клітки CД4, проте інші дослідження показали, що більшість вірусів зберігаються в іншому вигляді резервуарів, які ще точно не визначені, – передбачається, що це якийсь різновид моноцитів-макрофагів. Результати спроб «підсилити» терапію проти ВІЛ розчаровують. Проте вчені не втрачають надії, що будуть розроблені нові підходи проти стабільних резервуарів, які недоступні для препаратів, що існують.

Джерело: POZ.ruПідготував: Надія
до списку статей розділу

<< повернутись


© helpme.com.ua, 2005. Всі права захищені.


Fatal error: Allowed memory size of 33554432 bytes exhausted (tried to allocate 6722214 bytes) in /home/helpmeco/NameSpace/System/Application/Application.1.4.php on line 31