Нові рекомендації з лікування ВІЛ- інфекції були представлені на ХVІІ Міжнародній конференції зі СНІДу, що проходила в Мексиці 3-8 серпня 2008 року
У розробці рекомендацій брали участь 15 людей із шести країн. Ціль терапії - досягнення максимального придушення вірусу при мінімальній токсичності й максимальній простоті терапії. З часу останньої версії рекомендацій 2006 року була доведена ефективність трьох препаратів проти ВІЛ. У рекомендаціях відбиті ключові моменти проведення антиретровірусної терапії: коли починати, як вибирати стартовий режим, проведення моніторингу у пацієнтів, коли міняти схему і яким чином досягати найкращих результатів. У рекомендаціях обговорюється оптимальне застосування нещодавно апробованих препаратів (маравірок, ралтегравір і етравірін) у пацієнтів, що давно лікуються. Рекомендації більш агресивні відносно раннього початку антиретровірусної терапії - до зниження кількості CD4 кліток менше 350/мл при наявності інших показників. Незмінної залишилася рекомендація про необхідність проведення терапії у пацієнтів із клінічними проявами ВІЛ- інфекції незалежно від кількості CD4 або вірусного навантаження, а також у безсимптомних пацієнтів з CD4 менше 200/мл. Рішення про початок терапії інфікованих пацієнтів, у яких число CD4 перебуває в межах 200-350/мл, повинне ухвалюватися індивідуально з урахуванням наявності супутніх захворювань, факторів ризику прогресування інфекції й бажання пацієнта лікуватися. У попередню зустріч рекомендувалося починати терапію при числі CD4 кліток 500/мл. Якщо число CD4 кліток більше 350/мл, починати терапію треба негайно при наявності ознак швидкого прогресування інфекції: вірусне навантаження більше 100 тис. копій/мл або швидке падіння числа CD4 кліток (більше 100/мл у рік), а також високий ризик розвитку серцево-судинних захворювань, наявність супутнього гепатиту В або С, розвиток ВІЛ- асоційованої нефропатії. .Вибирати стартову схему терапії потрібно індивідуально, особливо при наявності супутньої патології.