Для діагностики уражень слизової оболонки рота у ВІЛ-інфікованих хворих прийнята робоча класифікація, затверджена в Лондоні , у вересні 1992 року. Усі ураження розділені на 3 групи:
1-а група - ураження, чітко пов'язані з ВІЛ-інфекцією. В цю групу включені наступні нозологічні форми:
- кандидози (еритематозний, псевдомембранозний, гіперпластичний);
- волосиста лейкоплакія;
- маргінальний гінгівіт;
- виразково-некротический гінгівіт;
- деструктивний пародонтит;
- саркома Капоші;
- неходжкинська лімфома.
2-а група - ураження, менш чітко пов'язані з ВІЛ-інфекцією:
- бактеріальні інфекції;
- хвороби слинних залоз;
- вірусні інфекції;
- тромбоцитопенічна пурпура.
3-я група - ураження, що можуть бути при ВІЛ-інфекції, але не пов'язані з нею. Найбільший інтерес викликають і найбільше частіше зустрічаються ураження, що відносяться до 1-ої групи.
Кандидози
Еритематозний або атрофічний, характеризується гиперемованими ділянками слизової без нальоту з локалізацією частіше на твердому піднебінні , спинці язика і слизової щік При локалізації на язиці відзначається атрофія сосочків.
Псевдомембранозний - наявність білувато-жовтуватих бляшок, що знімаються , або нальоту. Локалізація - будь-який відділ слизової оболонки
Гіперпластичний - наліт щільно з'єднаний з підлеглою тканиною. Зустрічаються форми, що поєднують атрофічний тип разом із псевдомембранозним.
Ангулярний хейліт - гиперемовані ураження, тріщини, ерозії в ділянці кутів рота. Спостерігається на ранніх і прогресуючих стадіях хвороби, іноді сполучаеться з ксеростомією.
Волосиста лейкоплакія (ВЛ) - зустрічається в 98% інфікованих ВІЛ-інфекцією. Причину зв'язують з вірусом Епштейна-Бара, але остаточно вона не з'ясована. По клінічних проявах ВЛ виглядає у вигляді виступаючих над поверхнею складок або виступів білого кольору , що за формою нагадують волосся. Улюблена локалізація - бічна і нижньо-бічна поверхня язика. Іноді прояви ВЛ можуть бути на губі або дні порожнини рота. Характерною рисою волосистої лейкоплакії є щільне прикріплення до основи і відсутність запальної реакції, що підтверджено гістологічними дослідженнями. У більшості випадків перебіг волосистої лейкоплакії безсимптомний, тому огляд порожнини рота повинен бути дуже ретельним .
Гінгівіт виникає в результаті загострення бактеріальної інфекції. Виділяють маргінальний гінгівіт або так звану крайову гінгівальну еритему, що виникає гостро, раптово. Ознаки захворювання можуть зникнути через 3-4 тижні, але потім загострення рецидивують.
Виразково-некротический гінгівіт характеризується прогресуванням процесу з виразкою і некрозом десневих сосочків і маргінальних ясен. Можливі спонтанні кровотечі. Цей стан відзначається в пацієнтів з високої імунної супресією.
Пародонтит характеризується швидко протікаючою деструкцією альвеолярної кістки і периодонтальної тканини , що супроводжується болісними відчуттями і спонтанними десневими кровотечами. Іноді виявляється наявність секвестру. Цей стан пов'язують із глибокою імунною супресією.
Вірусна інфекція у ВІЛ-інфікованих хворих виявляється у вигляді вірусних папілом і рецидивуючого герпетического стоматиту. Клініка: з'являються круглі або овальні дрібні множинні різко-болісні ранки. Локалізація - губи, тверде або м'яке піднебіння , слизова щік. Ранки можуть зливатися й утворювати великі виразки, що кровоточать, вкриті жовтуватим псевдомембранозним нальотом. Часті рецидиви і великі зливні ураження з'являються на пізніх стадіях ВІЛ-інфекції.
Саркома Капоші. Усі випадки були описані з локалізацією на піднебінні. Клінічні прояви характеризуються наявністю плям різного кольору - червоні, синюшні, фіолетові - і різної інтенсивності. Пізніше плями сутеніють, збільшуються в розмірах, можуть виразкуватись. Ураження болять. При локалізації на яснах необхідно диференціювати з епулісом. Оральні прояви можуть бути першими ознаками Саркоми Капоші.
Неходжкинська лімфома - ураження, що відноситься до новоутворень, може бути у ВІЛ-інфікованих хворих. Локалізація - тверде піднебіння і слизова оболонка альвеолярного відростка.
Стоматологічна допомога хворим ВІЛ-інфекцією надається в повному обсязі з дотриманням усіх правил безпеки. Медичний персонал повинен бути обізнаний про етіологію, патогенез, лікування ВІЛ-інфекції, а також про оральні і системні прояви, закони, етичні норми, правові і психологічні проблеми.