Показання до застосування схем лікування другого ряду:
- Неефективність АРТ першого ряду, що визначається клінічними, імунологічними чи вірусологічними критеріями;
- Непереносимість або токсичністі препаратів (препарату) АРТ першого ряду;
- Виникнення в пацієнта захворювань не пов’язаних з ВІЛ-інфекцією і АРТ (наприклад, вірусний гепатит В та ін.), що вимагає зміни АРТ.
Рішення про зміну АРТ приймає лікар, що лікує хворого на підставі:
- Аналізу результатів клініко-лабораторного обстеження;
- Результатів визначення кількості СD4+ (показники СD4+ і ВН, що є підставою для зміни терапії повинні бути визначені двічі з інтервалом у 2 тижні) в динаміці;
- Результатів ВН (якщо проводиться).
Принципи заміни препаратів АРТ при непереносимості:
- Припустимо замінити препарат схеми лікування першого ряду, що пацієнт не переносить, на інший препарат того ж класу (ІП-ІП, НІЗТ-НІЗТ, ННІЗТ-ННІЗТ), але який не має подібних бічних ефектів;
- Не слід скасовувати один препарат і залишати пацієнта на бі- чи монотерапії;
- У випадку виникнення реакції гіперчутливості чи синдрому Стівенса-Джонсона, препарат, що викликав цю реакцію, необхідно скасувати і повторно ніколи не призначати;
- У випадку зміни схеми терапії через токсичність, обумовлену класом препарату, варто дотримуватися рекомендацій, зазначених у клінічних протоколах.