В самій спільноті лесбіянок існує міф про відсутність ризику при сексі між жінками. Однак, ВІЛ та інфекції, що передаються статевим шляхом, це реальна проблема для жінок, які практикують секс з жінками, просто це проблема, про яку не прийнято говорити.
ЯК ЗАХИСТИТИ СЕБЕ
Існує декілька важливих моментів, про які необхідно пам`ятати жінкам, які практикують секс з жінками:
- кров (в тому числі менструальна кров), вагінальні виділення і грудне молоко містять певну концентрацію вірусу, достатню для інфікування іншої людини;
- ВІЛ може проникнути в організм при безпосередньому попаданні в кровоток або крізь слизову статевих органів або ротової порожнини (головним чином, ушкоджену).
- ВІЛ може передатися від однієї жінки до іншої під час приймаючого орального сексу, користуванні спільними секс-іграшками, або спільним інструментарієм (при застосуванні наркотиків).
В подібних ситуаціях, а також в ситуаціях, що відповідають трьом наведеним вище критеріям, існує ризик передачі ВІЛ, незалежно від стилю життя, сексуальної орієнтації та інших факторів.
Під час сексу між жінками можливо повністю виключити ризик, якщо практикувати тільки безпечні форми сексуального контакту – поцілунки, петінг, вагінальне проникнення рукою.
Секс-іграшки (фалоімітатори) не можна використовувати, якщо на них є чужі виділення, а тим більше, кров. В подібному випадку фалоімітатор потрібно просто ретельно вимити, або надіти на нього презерватив.
При оральному сексі ризик передачі ВІЛ існує тільки для приймаючого партнера.
При орально-вагінальному сексі (кунілінгусі) ризик доволі низький, так як неушкоджена слизова ротової порожнини і слина захищають від ВІЛ, а в вагінальних виділеннях вірус міститься в значно менших концентраціях ніж в спермі або крові.
Однак, ризик значно зростає під час менструації, при ушкодженнях і захворюваннях рота, а також, якщо у партнера високе вірусне навантаження.
Оральний секс можна зробити більш безпечним, виключивши фактори, які підвищують ризик – не займатися ним під час менструації, слідкувати за станом ротової порожнини, не використовувати ополоскувачів і не чистити зуби перед сексом. Також можна використовувати бар’єрні засоби захисту. На жаль, по відношенню до орального сексу таких перевірених засобів, як презерватив не існує. Для захисту під час кунілінгусу звичайно рекомендується спеціальна латексна серветка, або розрізаний презерватив. Правда, купити подібні серветки практично неможливо, до того ж, людям часто не подобається смак латексу.
За оцінками консультантів в області профілактики, лесбіянки і бісексуальні жінки звичайно вважають більш зручним застосування харчової плівки, яку використовують для пакування продуктів. Таку плівку можна купити в будь-якому супермаркеті або господарчому магазині, вона тонка, у неї немає смаку.
Часто вважається, що якщо жінка практикує секс з жінками, у неї немає, або не було сексу з чоловіками. Однак, значна кількість жінок займається сексом як з чоловіками, так і з жінками, при цьому сексуальна поведінка може не співпадати з тим, як жінка визначає свою сексуальну орієнтацію.
Приймаючий вагінальний або анальний секс являється вкрай ризикованим з точки зору передачі ВІЛ. Дослідження показують, що жінки, які практикують секс і з чоловіками, і з жінками частіше змінюють сексуальних партнерів. Серед їх партнерів-чоловіків частіше зустрічаються геї та бісексуали, вони частіше практикують анальний секс.
Необхідно пам’ятати, що як би жінка не визначала свою сексуальну орієнтацію, і якими б не були її стосунки з чоловіком, при проникаючому сексі з ним необхідно постійно і правильно використовувати презервативи. Крім цього необхідно розвивати впевненість в собі і навички спілкування, що дозволяють переконати партнера одягти презерватив.
Хоч це і не являється методом профілактики, аналіз на ВІЛ може бути необхідним жінці незалежно від сексуальної ідентичності та поведінки.
Дослідження показують, що незалежно від ризикованої поведінки в минулому, більшість жінок, що визначають себе як лесбіянок, ніколи не здавали тест на ВІЛ. При цьому своєчасна діагностика може допомогти зберегти здоров`я і своєчасно призначити лікування.
Двоє постійних партнерів, в тому числі двоє жінок, можуть вирішити разом пройти тестування, щоб дізнатись ВІЛ-статус одне одного.
Важливо пам`ятати, що є інші інфекції, які передаються при сексі набагато легше, ніж ВІЛ. Ризик ВІЛ може бути відсутнім, або бути незначним, при цьому ризик передачі різних ІПСШ може бути достатньо високим.
Своєчасна діагностика та лікування ІПСШ необхідні для всіх людей, які ведуть статеве життя, в тому числі, для лесбіянок і бісексуальних жінок. До того ж, численні ІПСШ значно підвищують ризик передачі ВІЛ.
ІНШІ ФАКТОРИ
На ризик передачі ВІЛ у лесбіянок і бісексуальних жінок також впливають інші фактори, не пов’язані напряму з ВІЛ-інфекцією. Перш за все, це насильство, зловживання алкоголем і питання психічного самопочуття.
Насильство на підставі гомофобії звичайно не розглядається як фактор, який належить до охорони здоров`я, що входить у протиріччя з реальним життям. Фізичне насильство може призвести до важких фізичних і психологічних травм, а зґвалтування небезпечні ще й з точки зору передачі ВІЛ.
Серед ВІЛ-позитивних жінок, практикуючих секс тільки з жінками, в багатьох випадках передача ВІЛ здійснювалась саме під час насильства. Злочини на підставі гомофобії звичайно не фіксуються правоохоронними органами, так як в цьому випадку постраждалі ризикують зіштовхнутися з неприйняттям і дискримінацією з боку влади. При цьому неофіційні опитування серед лесбіянок показують, що багато хто з них зустрічається з тими чи іншими формами насильства, причиною якого являється їх сексуальна орієнтація.
Зловживання алкоголем, за статистикою, підвищує імовірність позитивного ВІЛ-статусу, хоча причини цього поки-що остаточно не з’ясовані. Хоча точні факти відносно цього відсутні, численні експерти вважають, що серед лесбіянок рівень вживання алкоголю вище, ніж в середньому серед жінок.
Алкоголізм відноситься до проблем охорони здоров`я і сам по собі, але він також пов’язаний з ризиком передачі ВІЛ та інших інфекцій. Під впливом алкоголю складно приймати зважені рішення, і люди, зловживаючи спиртним, частіше міняють сексуальних партнерів і рідше використовують засоби запобігання, або використовують їх неправильно.
Крім того, під впливом алкоголю, людина скоріше буде займатися більш ризикованим сексом, наприклад, користуватись спільним фалоімітатором.
Питання психічного здоров`я ніколи не повинні ігноруватися в області профілактики. Лесбіянки і бісексуальні жінки живуть у світі, де більшість людей вважають їх “поганими.” Неприйняття суспільством може призводити до розриву відносин з сім`єю. Дискримінація гомосексуальних жінок, практично, має місце всюди. Існуючі забобони можуть призводити до таких психологічних проблем, як низька самооцінка і депресія. При цьому, людина в стані депресії може почати зловживати наркотиками, а при низькій самооцінці важко серйозно піклуватися про власне здоров`я.
Таким чином, існують додаткові стратегії зниження ризику для жінок, практикуючих секс з жінками. Психологічна підтримка і взаємодопомога, лікування алкоголізму і помірне вживання спиртного, боротьба з насильством проти жінок і підтримка людей, які постраждали від подібних злочинів – всі ці стратегії мають значення і у відношенні профілактики ВІЛ.
ДИСКОРДАНТНІ ПАРИ
З розвитком епідемії СНІДу, з`являється все більше і більше дискордантних пар, у яких тільки в одного з партнерів є ВІЛ. Кожна така пара являється унікальною, але особливість дискордантних пар двох жінок в тому, що вони “невидимі”. При цьому, оскільки ВІЛ-позитивних лесбіянок не так вже й багато, практично всі пари, які вони створюють, являються дискордантними.
Все більша кількість експертів в області ВІЛ наполягає на тому, що саме консультації і підтримка дискордантних пар повинні стати приоритетним напрямом профілактики ВІЛ серед жінок, що практикують секс з жінками.
Дискордантним парам традиційно приділяється дуже мало уваги. Дискордантним парам жінок вона не приділяється взагалі. Дослідження показують, що медичні працівники і співробітники СНІД-сервісних організацій, що консультують ВІЛ-негативних партнерів в гетеросексуальних парах, не запрошують на консультації жінок, які знаходяться в парі з ВІЛ-позитивними жінками.
Жінки в подібних парах можуть мати декілька альтернативних стратегій по зниженню ризику передачі ВІЛ. Деякі пари просто відмовляються від сексу, який може бути пов’язаний з ризиком, наприклад, від орального сексу. Інші намагаються використовувати засоби захисту, наприклад, латексні серветки та харчову плівку. Треті, ніяк не змінюють сексуальну поведінку.
Слід враховувати, що передача ВІЛ може ставати можливою через кілька років, наприклад, коли вірусне навантаження ВІЛ-позитивної жінки зросте.
Для вибору власної стратегії парі необхідно навчитися відкрито говорити про секс, можливі побоювання обох партнерів. Тільки відкрите обговорення “важких” питань допоможе в повній мірі насолоджуватися близькістю, не піддаючи ризику ВІЛ-негативну жінку. Зміна звичної сексуальної поведінки може бути складною для багатьох людей, але необхідно пам’ятати, що безпечний секс – це просто звичка, вона не псує якість сексу, просто для її розвитку необхідні час і бажання.
Також необхідно пам`ятати, що підтримка і обмін досвідом необхідні не тільки ВІЛ-позитивним, але і ВІЛ-негативним партнерам. До того ж, останні стикаються з такими ж забобонами і дискримінацією, їх часто вважають “упереджено” ВІЛ-позитивними, раз у їх партнера є ВІЛ.
ВІЛ-негативні жінки в лесбійських парах потребують додаткової допомоги, позаяк навіть у службах підтримки вони ризикують стикнутися з гомофобією та неприйняттям.
Важливо пам`ятати, що незалежно від сексуальної орієнтації, жінка живе в світі, де є ВІЛ, і їй необхідно приймати рішення, враховуючи цей факт. Спеціалісти в області профілактики і догляду в зв`язку з ВІЛ не повинні розглядати всіх жінок як виключно гетеро сексуальних, або робити висновок відносно сексуального життя жінки, спираючись на її само ідентифікацію.
Потреби жінок, які практикують секс з жінками, повинні стати невід`ємною частиною програм профілактики ВІЛ.