Дізнавшись про свій діагноз, людина в багатьох випадках страждає від сильного емоційного стресу. Для того, щоб адаптуватися їй буде потрібен певний час. В цей період людині може знадобитися кваліфікована консультативна допомога. Найчастіше, спочатку ця допомога полягає просто в можливості поговорити з ким-небудь про аспекти свого діагнозу. Людині необхідно знати, куди можна звернутися.
Таку допомогу може надати лікар, психолог Кабінету Довіри, консультанти ТД, волонтери, соціальні працівники. Надалі, це можуть бути групи підтримки Мережі ЛЖВ. Стрес, що продовжується багато місяців (а це часто має місце при ВІЛ-інфекції), кінець кінцем завдає руйнівної дії на імунну систему. Людей, що страждають від хронічного інтенсивного стресу, необхідно переконати розробити крнкретний план боротьби з відомими джерелами стресу в їхньому житті. Просте складання такого плану вже само по собі може бути корисним, так як припускає, що з факторами стресу можна справитися.
У людей, що живуть з ВІЛ, депресія часто протікає нероспізнаною і нелікованою. Частково це можна пояснити тим, що класичні симптоми депресії – слабкість, розлад сну, зниження лібідо, розлад концентрації – також притаманні і для самої ВІЛ-інфекції. В результаті ці симптоми помилково приписуються прогресуючій інфекції, а не депресії. Багато людей, що надають допомогу ВІЛ-інфікованим, помилково вважають, що такі симптоми, як загальна деморалізація, відчуття глибокої безнадії, втрата орієнтирів, цілі і самоповаги, являються проявами звичайної емоційної реакції на сувору реальність життя з ВІЛ і тому не потребують лікування. Зважаючи на широке розповсюдження цього стереотипу, необхідно наполегливо повторювати, що хронічну депресію ніколи не можна вважати нормальним явищем. Для лікування клінічних випадків депресії зазвичай використовується медикаментозна терапія.
Дослідження, проведені на людях, що тривалий час живуть з ВІЛ, показують, що більшість із них зайняті якою-небудь змістовною, цілеспрямованою діяльністю. Людям, які не мають яких-небудь цілей, слід рекомендувати повернутися до деяких реалістичних, короткострокових завдань, від яких вони раніше відмовились, коли дізнались, що інфіковані ВІЛ. (Багато людей, які тривалий час живуть з ВІЛ, з гордістю називають волонтерську діяльність, як мету свого життя). В іншому варіанті їх можна запросити до планування нових завдань.
Наявність чоловіка (дружини), партнера, довіреної особи або надійного друга в житті ВІЛ-інфікованої людини може забезпечити ефект буферу проти негативного впливу стреса, горя і депресії на психіку та імунну систему. Всім людям, що живуть з ВІЛ, необхідно мати кого-небудь, на кого можна покластися в критичний час. Якщо людина не може назвати джерело надійної підтримки, люди, які піклуються про неї, повинні допомогти їй встановити такі контакти.
Впевненість у собі є звичайною рисою людей, що тривалий час живуть з ВІЛ, і це можна засвоїти тим, хто поки-що не відчуває такої впевненості. В цьому їм можуть допомогти кваліфіковані консультанти по психічному здоров`ю. На друге місце, як джерело допомоги можна поставити тих, хто сам пройшов крізь подібні випробування. Ознайомлення всіх ВІЛ-позитивних людей із законом про права пацієнта може допомогти недостатньо впевненим у собі особам усвідомити, що вони мають право на певні послуги, на певний рівень якості допомоги і на певне піклування тих, хто з ними працює.
Набагато краще почувають себе ті люди, які активно співробітничають і прагнуть до встановлення і підтримання добрих взаємовідносин з тими, хто надає їм допомогу. У них розвивається здатність помічати найменьші зміни в стані свого здоров`я, таким чином вони можуть одразу ж звернути увагу своїх помічників на проблеми, поки ті знаходяться на ранній стадії і з ними легше справитись. Ці люди ефективно використовують консультації з лікарями і іншими спеціалістами, нерідко приїзджаючи на кожну зустріч з підготовленим списком симптомів, запитань і коментарів. Пасивність перед лицем серйозної хвороби негативно впливає на фізичний та емоційний стан людини.
ВІЛ-позитивним людям потрібно навчитися бути активними в піклуванні про своє здоров`я, в пошуку підтримки і в боротьбі зі стресом.